Ірина Кузьмицька

Ірина В'ячеславівна Кузьмицька - українська художниця, мистецтвознавиця, директорка Переяславської художньої школи. Протягом всього життя вона ділиться своїм талантом з оточуючими, навчаючи дітей та дорослих мистецтву живопису.

Її дитинство пройшло в Переяславі в оточенні витворів народного мистецтва: вишиті рушники, ткані килими, кераміка, чарівний український народний одяг. Батьки Ірини працювали в музеї і часто привозили з експедиції багатющий етнографічний матеріал.

"Я насичувалася цією красою. Вона закарбувалася в мою душу. Це суттєво вплинуло на формування моїх мистецьких поглядів. Ще дівчинкою я допомагала мамі, яка мала хист до малювання, розписувати в Музеї народної архітектури та побуту хати, піч, що було традиційним для українського житла. " - розповідає Ірина.

Першу мистецьку освіту отримала в Миргородському художньо-керамічному технікумі. Після закінчення  мистецтвознавчого факультету Київського художнього інституту  деякий час працювала в Музеї народного одягу Середнього Придніпров’я. Значну частину свого життя присвятила педагогічній діяльності, викладаючи, а на даний час - очолюючи Переяславську художню школу. Педагогічну діяльність поєднує з творчістю.

Ось що говорить Ірина В'ячеславівна про свої роботи: "Я часто використовую традиційну для України техніку розпису мазками, створюю як декоративні, так і тематичні композиції. У своїх роботах намагаюся відтворити в барвах поетичний світ власної уяви наповнений красою, ніжністю, любов’ю. Часом в моїх роботах фантазія переплітається з реальністю, техніка декоративного розпису поєднується з легким об’ємом, просторовістю, конкретними образами. Роботи усіяні квітами. В українському народному мистецтві квіти – це досить символічно. Це не лише краса, це чистота почуттів, любов, розквіченість душі, це торжество природи в буянні барв. Картини пройняті мрійливістю, чарівністю. Це і пташина феєрія, і ліричні жіночі образи, і магічна краса традиційних обрядів, і образи української жінки в народному строї, і пейзажі. Я прагну в своїх роботах зберегти ту мелодійність, яка звучить в природі, і яку відчуваю сама."

Її надихає на творчість спілкування з природою,  народне мистецтво, поезія, музика.